Українська електронна енциклопедія освіти

Дьюї Джон

Дьюї Джон - (іноз. Diui Dzhon) - американський педагог, філософ, психолог, реформатор освіти і основоположник філософії прагматизму.

Дьюї Джон

Ім’я особи	Дьюї Джон (іноз. Diui Dzhon)
Інші прізвища
Роки життя	20.10.1859 - 01.06.1952
Науковий ступінь	доктор філософії
Вчене звання	професор
Напрями діяльності	педагог, філософ, психолог
Наукова школа	освіта, психологія
Місце народження	Берлінгтон, Вермонт, США
Місце смерті	Нью-Йорк, США
Поховання	Берлінгтон, Вермонт, США
Alma mater	Університет Джонса Гопкінса, Вермонтський університет
Magnum opus	Моє педагогічне кредо
Відзнаки
Вебсайт	https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/dewey-j/

Життєпис

Дьюї Дж. народився 20 жовтня 1859 р. в Сполучених Штатах Америки в місті Берлінґтоні, штату Вермонт у родині середніх статків.

Його батько – Дьюї Арчібальд займався тютюновою справою на фабриці, матір – Дьюї Люсіна стежила за відповідним вихованням власних дітей, опікувалася ними.

Освіта

Дьюї Джон освіту здобув у середній берлінгтонській школі.

У 1879 р. закінчив Вермонтський університет.

Продовжив освіту в університеті Джонса Гопкінса (Балтімор), де співпрацював із психологами Пірсом Ч., Холлом С., філософом Моррісом Дж., які справили вплив на формування його наукового світогляду.

У 1884 р. захистив дисертацію «Психологія Канта», присвячену аспектам психологічної теорії Канта Імануїла, здобувши науковий ступінь – доктор філософії, і розпочав викладацьку діяльність.

Діяльність

Педагогічна діяльність

Два роки викладав у приватній школі в Ойл Сіті (штат Пенсильванія) та рік в елементарній школі в місті Шарлотт у штаті Вермонт.

З 1884–1894 рр. – професор філософії Мічиганського і Міннесотського університетів.

З 1894–1904 рр. – професор філософії і педагогіки Чиказького університету.

З 1904–1930 рр. – професор Колумбійського університету.

Наукова діяльність

В історію розвитку світової педагогічної думки Дьюї Дж. увійшов як засновник прагматичної педагогіки. Спираючись на основні ідеї філософії прагматизму (Пірс Ч., Джемс У., Мід Дж. Ч.) та розробляючи власні погляди, він дає методолого-теоретичне обґрунтування концепції “прогресивістського виховання”, формує нову філософію освіти.

В основі поглядів Дьюї на навчання, що вплинули на становлення світової педагогіки, лежала філософія прагматизму, що прийняла форму інструменталізму.

Він доповнив теорію прагматизму новим напрямом – інструменталізмом, згідно з яким усі види людської діяльності тлумачилися як інструменти, створені особистостями для розв’язання індивідуальних і соціальних проблем. Тому метою здобуття освіти за Дьюї Джоном проголошувалося формування уміння пристосовуватися до дійсності, чого найкращим чином можна досягти через навчання дією, тобто у процесі одержання знань із практичної самодіяльності, особистого досвіду.

При Чиказькому університеті Дьюї Джон разом з дружиною створив експериментальну новаторську школу-лабораторію (1896–1904), де традиційні навчальні плани і методи викладання були замінені трудовою та ігровою діяльністю, яка визначалася спонтанними інтересами і особистим досвідом учнів.

Критикував сучасну йому американську систему освіти за відірваність від дійсності. Поділяючи ідеї меліоризму, вважав можливим поступове поліпшення суспільства шляхом реформування освіти, розглядав школу як «лабораторію» демократії. Впроваджував ідею школи-общини, яка організовує життя дітей на основі співпраці і взаємодопомоги, де навчальний процес відбувається з урахуванням інтересів учнів і залученням їх до активної практичної діяльності, де забезпечується гармонізація індивідуального розвитку людини та її становлення як суспільної особи. Водночас школи, що працювали за концепцією Дьюї Джона, не мали сталих навчальних програм з послідовною системою предметів.

Дьюї Дж. вважав, що освіта має всіляко вивчати дитячі імпульси та прагнення, які становлять природний ресурс дитини та є неоціненим скарбом, від використання якого залежить її повноцінний розвиток.

Важливою умовою повноцінного розвитку особистості, на думку Дьюї, виступає свобода, котрою діти в школі мають користуватися повною мірою. Адже свобода для дитини це неначе можливість випробувати “всі свої спонукання та імпульси по відношенню до людей та речей, серед яких вона живе, визначити характер цих імпульсів, щоб звільнитися від шкідливих та розвинути корисні для себе й інших”.

Дьюї Дж. прагнув виховувати всебічно розвинених, творчих особистостей. Тому вважав, що в людини повинно бути не одне покликання, а кілька. Натомість прийнято вважати, що учня потрібно готувати лише до однієї якоїсь певної діяльності, ставлячи інші діяльності на другий план. Такий підхід педагог вважає абсурдним, адже “ніхто не може бути лише артистом, лише художником, і нічим більше, це обмежило б його; — кожний в різний час свого життя проходить різні стадії свого існування. Успіх будь-якого покликання залежить від усього життя в цілому. Для того щоб бути хорошим художником, потрібно знати життя, а це залежить від жвавості і глибини симпатій та інтересів... Головне покликання кожного — це життя в усьому його розмаїтті, і найкраща підготовка до життя полягає в найповнішому використанні всіх його можливостей”.

Він стверджував, що завдання школи – навчити дитину знаходити вихід із будь-якої ситуації, пристосовуватися до довкілля. Тому дітей варто підготувати до виконання конкретних завдань, а не давати їм абстрактні знання з підручників.

Заперечував об’єктивність істини, ототожнював її з корисністю.

Уважав, що дитина пізнає нове не заради самих знань, як думали попередники, а заради діяльності, вона цікавиться саме тим, що може зробити сама. У цьому напрямку Дьюї Дж. вперше «поєднав» пізнання і діяльність.

Основні тези теорії Дьюї:

- навчання має відбуватися шляхом досвідченого пізнання навколишньої дійсності;

- справжнім і цінним є тільки те, що дозволяє практичний результат;

- у основі навчально-виховного процесу повинні лежати інтереси дитини;

- орієнтованість викладання на майбутню діяльність у суспільстві;

- необхідна безперервна освіта всім віковим категоріям.

Дьюї Дж. вважав за необхідне систематично включати у навчальний процес ігрову діяльність. Головне завдання педагога — створити умови, які сприяють виявлення внутрішньої злагоди учня, і усувати ситуації, які заважають чи перешкоджають розвитку. Умовами успішності навчання є: проблематизація навчального матеріалу та його рішення, активність навчання та життя дитини, зв'язок навчання з життям дитини, грою і працею.

Ручна праця виступала системотвірним стрижнем шкільного життя, бо праця – це «повторення еволюції людини і шляхів пізнання суспільства», а пізнання тлумачилося як складна форма поведінки, засіб для виживання. Роль вчителя зводилася до спрямовування самодіяльності дітей і пробудження їх допитливості.

Важливе місце в школі Дьюї посідало мистецтво, котре було присутнє всюди, включаючи лабораторії та майстерні. Адже, на думку педагога, література, музика, живопис покликані захоплювати та духовно збагачувати учня.

Дж.Дьюї розробив нову філософію виховання, яка ґрунтувалася на ідеях прагматизму, педоцентризму, демократизації освіти та соціалізації особистості, інтеграції змісту освіти, розвитку творчого мислення учнів, обґрунтуванні умов самореалізації учня і вчителя, гуманізації взаємин між педагогом та вихованцями.

Ідеї Дьюї Джон справили значний вплив на педагогічну практику і теорію не лише в США, а й багатьох країн світу. Такі новації в українській школі 20-х років, як метод проектів і комплексна система навчання, теж грунтувалися на педагогіці Дьюї Джона.

Науково-експертна діяльність

Дьюї Дж. найбільше відомий публікаціями в галузі освіти, але він писав ще й на інші теми, такі як досвід, природа, мистецтво, логіка, демократія й етика.

У 1949 р. став співавтором серії статей по епістемології «Пізнання і пізнане» спільно з Бентлі А. Ф.

Міжнародне співробітництво

У 1928 р. на запрошення Крупської Н. К. Дьюї Дж. відвідує Радянський Союз, де знайомиться з революційними досягненнями, зокрема в сфері педагогіки та психології.

Політична, громадська та волонтерська діяльність

У 1919 р. став одним із засновників Нової школи соціальних досліджень в Нью-Йорку.

Стояв на чолі «Ліги незалежної політичної дії».

Під час Другої світової війни Другої світової війни виступав проти ідеології нацизму, зокрема, проти насильства над педагогікою в Третьому рейху.

Інформаційна діяльність та зв’язки з громадськістю

Педагог виступав з лекціями, присвяченими застосуванню органічного методу навчання в радянських школах.

Дьюї Дж. запрошували прочитати курси лекцій з філософії до Японії, Китаю (де пробув два роки), у Мексику.

Зв’язок з Україною (для іноземних діячів)

Дьюї Дж. знайомиться з досвідом роботи шкіл-колоній, зокрема педагог відвідав Україну, де зустрівся з засновником Колонії імені Горького та Комуни імені Дзержинського Макаренко А. С.

Основні праці

Автор більш як 30 книг та 900 наукових статей з педагогіки, філософії, естетики, психології та соціології.

Деякі з його найвідоміших творів включають: "Демократія та освіта" (1916), “Логіка, теорія дослідження” (1938), “Свобода і культура” (1940), “Освіта сьогодні” (1940), “Школа майбутнього” (1940), “Проблеми людини” (1946), “Школа і дитина” (1906), “Етика” (1908), “Як ми мислимо?” (1910), “Школи майбутнього” (1915), “Нариси з експериментальної логіки” (1916), “Дитина і програма навчання” (1902). та ін.

Свої педагогічні погляди Дьюї Дж. виклав у працях «Моє педагогічне кредо» (1897) і «Школа і суспільство» (1899), де сповідуванні ним ідеї педоцентризму набули оновленого звучання і вираження у поняттях прагматичної філософії, що виявилося актуальним в умовах індустріальної епохи.

Свою теорію естетики Дьюї Дж. розкриває через поняття досвіду, визначення якого можна зустріти в фундаментальних роботах автора, таких як «Досвід, природа і мистецтво» (1925) і «Мистецтво як досвід» (1934).

Одночасно його цікавлять проблеми психології, етики. Цим проблемам присвячені його праці: “Психологія” (1886), “Вивчення етики” (1894), “Психологія і суспільна практика” (1901).

Досягнення

Визнання

Марка Гренада, 1971 р., Дьюї Джон та діти.

Дьюї Джон зображений на 30-центовій марці США (21 — 21 жовтня 1968 р.).

Школи майбутнього (ідея Джона Дьюї).

Школа Джона Дьюї для дітей (JDSC), яку в 2003 р. заснували педагоги, що пройшли навчання UP.

Настінний малюнок у будівлі університету. «Освіта – це не підготовка до життя. Освіта – це саме життя». Текст Дьюї Джона, навчальна кафедра, Університет, Родос, Грехемстаун (Південна Африка).

Нагороди

Родинні зв’язки

У 1886 р. Дьюї Дж. одружився на Чіпман Елісі.

У них було шестеро дітей: Фредерік Арчибальд Дьюї, Евелін Риггс Дьюї, Морріс (померлий молодим), Гордон Чіпман Дьюї, Люсі Еліс Чіпман Дьюї і Джейн Мері Дьюї.

Чіпман Еліс померла в 1927 р. у віці 68 років. Ослаблена малярією під час поїздки до Туреччини в 1924 р. і серцевим нападом під час поїздки в Мехіко в 1926 р., вона померла від церебрального тромбозу 13 липня 1927 року.

11 грудня 1946 р. Дьюї Дж. одружився на Естель Роберті Ловиц Грант, давній подрузі і компаньйонці. За наполяганням Роберти пара усиновила двох братів і сестер, Льюїса (зміненого на Джона-молодшого) і Ширлі.

Додаткові відомості

Фотогалерея

Ху Ши, Дьюї Джон та інші в Шанхаї, 1919 р.
Дьюї зі своїм іракським другом і учнем Джафаром Нурі. 1949 р.
Дьюї Джон у Китаї. 1920 р.

Відеоматеріали

Цікаві факти і висловлювання

"Освіта - це не підготовка до життя, а саме життя." (Дьюї Дж.)
"Ми ростемо через досвід, а не через знання." (Дьюї Дж.)
"Практика - найкращий учитель." (Дьюї Дж.)
"Навчання - це не пасивне прийом знань, а активний процес, в якому ми використовуємо свої знання та досвід для розв'язання проблем." (Дьюї Дж.)
"Найважливіше в освіті - виробити у дітей любов до навчання та повагу до себе та інших." (Дьюї Дж.)
"Діти вчаться, коли вони мають можливість брати активну участь у процесі навчання." (Дьюї Дж.)
"Школа повинна бути місцем, де діти навчаються не для отримання знань, а для набуття досвіду." (Дьюї Дж.)
"Діти - це не порожня посудина, яку треба заповнити знаннями, а живі істоти, які мають свій потенціал та інтереси." (Дьюї Дж.)

Довідка

Дьюї Джон (іноз. Diui Dzhon) - американський педагог, філософ, психолог, реформатор освіти і основоположник філософії прагматизму, доктор філософії.
Місце народження - Берлінгтон, Вермонт, США (20.10.1859 - 01.06.1952).
Місце навчання - Університет Джонса Гопкінса, Вермонтський університет
Місце роботи - Сполучені Штати Америки.
Напрями діяльності - філософ, педагог, психолог.
Найвизначніші праці - Моє педагогічне кредо.
Основні нагороди - .
Науковий напрям - психологія, освіта.

Пов’язані статті УЕЕО

Джерела

Дічек Н. П. Джон Дьюї. Енциклопедія освіти Акад. пед. наук України / гол. ред. В. Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 245–246.
Дічек Н. П. Дьюї (Dewey) Джон. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень; [заст. голов. ред.: В. І. Луговий, О. М. Топузов; відп. наук. секр. С. О. Сисоєва]. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 275.
Дубняк З. О. Парадокс модерної індивідуалізації і соціальна філософія Джона Дьюї. Вісн. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Серія: Філософія. 2020. Т. 2. № 52. С. 115–128. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/philosophy/article/view/3022.
Коваленко В. О. Розвиток педагогічних ідей Дж. Дьюї у школах США (на початку ХХ століття). Наук. зап. [Ніжин. держ. ун-ту ім. Миколи Гоголя]. Серія: Психолого-педагогічні науки. 2006. № 4. С. 126–131.
Кравцова Н. Єдність теорії і практики у контексті «реконструкції в філософії» Джона Дьюї: педагогічні аспекти. Інноваційна педагогіка. 2018. Т. 6. С. 18–22.
Кравцова Н. Г. Педагогічні основи діяльності Чиказької експериментальної школи-лабораторії Джона Дьюї: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. Полтава, 2008. 20 с.
Пазиніч С., Пономарьов О., Черемський М. Чікаґська школа Джона Льюї. Новий Колегіум. 2020. № 1 (99). С. 22–31. URL: https://nure.ua/wp-content/uploads/2020/Docs/nk 2020 1.pdf.
Розпутна М. В. Джон Дьюї як науковець, філософ та освітянин. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2015. № 7. C. 133–137.
Розпутна М. Роль перших робіт американського вченого Джона Дьюї на шляху становлення як філософа. Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. Філософські науки. Житомир: Вид-во Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка, 2021. Вип. 2. С. 135–143. URL:http://philosophy.visnyk.zu.edu.ua/article/view/246547.
Розпутна М. В. Філософські погляди Джона Дьюї в контексті діяльності метафізичного клубу: дис. … канд. філософ. наук: 09.00.05 / Укр. держ. ун-т ім. Михайла Драгоманова. Київ, 2023. 177 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Rozputna Mariia/Filosofski pohliady Dzhona Diui v konteksti diialnosti Metafizychnoho klubu.pdf.
Чала Н. Педагогічна діяльність Дж. Дьюї в електронному інформаційно-бібліографічному ресурсі «Видатні педагоги України та світу». Вісн. Кн. палати. 2020. № 11. С. 23–28. URL: http://visnyk.ukrbook.net/article/view/254053.

Автор

Дічек Н. П., Чала Н. В., Золотаренко Т. О.

Оприлюднено: 09.06.2025

Останні зміни: 06.06.2025

Модератор: Литовченко О. В.